Його смерть стала несподіванкою і водночас ударом в обличчя для кремстальської винної сцени — тоді, у 2018 році, коли помер Вальтер Бухеггер. У п’ятдесят. Після сніданку. Прямо посеред роботи. Він, бурхливий і невтомний, той, хто розвивав справу далі, зробив висновок із застою в регіоні наприкінці 1990-х: виробляти сучасні вина, навіть якщо це означало відвернути від себе старих клієнтів і прив’язати до своїх вин нових, молодших винолюбів — передусім у тоді стрімко зростаючій ресторанній сцені.
Після смерті Вальтера Бухеггера його партнерка Зільке Майр залишилася сама — виноробка, мати їхніх спільних дітей, а тепер ще й відповідальна за два виноробні господарства. За власне господарство Vorspannhof Mayr і за Weingut Buchegger, яке Вальтер створив. Це могло означати кінець — для одного з господарств, можливо, для обох. Але для Майр, інтелектуальної та сильної жінки, мислення в дусі resignatio не було варіантом. Вона не просто вистояла. Вона взяла новий розгін. Сьогодні імена Майр і Бухеггер уособлюють безперервність і очевидну для всіх, змістовну сучасність: вина, які заявляють про майбутнє.
Той, хто сьогодні відкриває пляшки обох її господарств, відчуває серйозність і точність, ясність і, так, також позицію. Нічого просто приємного, покірно орієнтованого на саме лише задоволення, нічого випадкового, як це довго приписувалося ідеологічному виноробству. Натомість вина, які оптимально віддзеркалюють місцеве теруарне походження, що хоч і небагато, але все ж відрізняє цей невеликий винний регіон від його великих сусідів — Вахау та Кампталу. Одна з цих відмінностей — виноградники на околиці регіону, там, де починаються ліси прохолодного Вальдфіртеля — місцевості, де починається так звана Богемська плита, чеське нагір’я.
L’Acino Grüner Veltliner Ried Wolfsgraben (Vorspannhof Mayr) 2024 (€ 9,50) показує, скільки походження може містити базове вино: глинисто-лесові ґрунти, як тут часто буває, лози віком 40–50 років, сталевий резервуар, майже без настоювання на меззі — і все ж структура, солоність, делікатна напруга. Не рустикальний, простий велтлінер, а вино, яке точно передає знамениту автохтонну делікатність сорту — ту саму, яку найпростіше описати як питкість.
L’Acino Riesling Gedersdorf Ortswein (Weingut Buchegger, € 9,90) іде слідом: не копія німецьких рислінгів, які тут до того ж були б неможливими, не солодке відлуння ідеї кабінетного вина, а струнке, кам’янисте, самобутнє. Вино, яке показує, як відроджений тренд на невимушені вина перекладається з господарського подвір’я в торгівлю; в обох господарствах, а особливо у Vorspannhof, цей сегмент і досі дуже сильно визначається продажем безпосередньо з виноробні — тим старим, особисто керованим селянським ринком виноробів, який у ці часи є золотим.
Далі — Rieling Kremsleiten 2024 (Vorspannhof Mayr, €15,50): тераси, убогі ґрунти, старі лози, успадковані від дідуся. Кісточкові плоди, персик, ноти витримки. Масивне за структурою, свіже у вираженні. Вино, що має вагу, але ніколи не здається важким.
Між ними — Rote Veltliner Ried Tiefenthal 2023 (Weingut Buchegger, €16,50): дим, волоський горіх, фундук, аґрус, малина. Морбідне, але ніколи не рустикальне. Вологий тон, темне, чуттєве. Бухеггер від початку й до кінця — для великого келиха, а не для маленького. До речі, Roter Veltliner має мало спільного із Grüner Veltliner, якщо взагалі має, і його вирощували тут ще в ті часи, коли розбійницькі лицарі панували над дунайським простором цього регіону.
Із Riesling Erste Lage Ried Marthal 2024 (€ 22) Зільке Майр протиставляє йому інший акцент: горіх, абрикос, персик, а також таніновий тон, що додає сили й смаку, завдяки семигодинному настоюванню на меззі. Сталевий резервуар, ясність, щільність. І захоплива напруга.
L’Acino Grüner Veltliner Ried Vordernberg 2023 (Weingut Buchegger, € 26,50 ): дим, трохи рустикальності без селянської простоти, лози з 1960-х — також із субділянки з відштовхувальною назвою «Ungut». Тут важлива вага: елегантність, яку цей велтлінер особливо в об’ємному бургундському келиху розігрує як свій козир.
І як вінчає все це — Grüner Veltliner 3 Rosen (Vorspannhof Mayr, € 37). Найстаріші виноградники, бургундська пляшка — і також бургундська глибина. Масивне, серйозне, велике. Вино, яке ніколи не хоче бути орнаментом, а завжди є заявою.
Бухеггер був прогресистом. Він відчинив вікна навстіж, впустив свіже повітря в Кремсталь. Його смерть стала розривом. Але Зільке Майр витворила з цього розриву лінію, яка знову сильніше, ніж раніше, підкреслює відмінності обох господарств: дві історії, два почерки. Водночас вона створює вина, які розповідають не про втрату, а про сьогодення й майбутнє.
Можливо, це і є найбільше досягнення: не спорудити з катастрофи пам’ятник, а створити асортимент, який живе.