(Манфред Клімек)
Деякі рухи починаються як коректив і закінчуються як кампанія. А є кампанії, які так довго працюють над власним загостренням, що зрештою імплодують. Рух за тверезість і сухий січень, який із січня 2023 року з неабиякою наполегливістю виступав проти споживання вина, схоже, саме цього моменту й досяг. Те, що почалося як імпульс у сфері політики охорони здоров’я, стрімко перетворилося на морально заряджений дискурс, у якому майже не залишилося місця для диференціації. Келих вина раптом перестав бути культурним надбанням і став ризиком. А ризик означав: відмову.
Сухий січень 2026 року вперше показав, що ця розповідь втрачає переконливість. Менша участь, слабший медійний резонанс, а передусім помітна стриманість у тих, переважно ліволіберальних редакціях, які в минулі роки були мультиплікаторами цього послання. У Німеччині, Великій Британії та США відчутною стала втома — не від теми здоров’я, а від того, як про неї говорили й говорять.
Однак вирішальний перелом прийшов із боку, який довго ігнорували: з боку науки. Одразу кілька нових досліджень суперечать беззастережному твердженню, що навіть невеликі кількості алкоголю принципово шкідливі. Важлива тут не стільки наявність цих досліджень — вони існували й раніше, — скільки той факт, що цього разу їх прочитали. І більше того: вони потрапили до редакційних процесів ухвалення рішень. Раптом знову стало предметом дискусії те, що взагалі-то мало б бути журналістським стандартом: зважування, контекст, перевірка альтернативних позицій.
Отже, фокус зміщується. Від простого послання — до складнішого розгляду, який знову поєднує реалії життя, культуру споживання та індивідуальну відповідальність. І саме тут проявляється другий, можливо, ще важливіший чинник: самі редакції. У багатьох медіа, схоже, слабшає готовність і надалі підтримувати лінію аргументації, яка дедалі менше сприймалася як журналістика, а радше як суспільно-політична інтервенція. Найгучніші голоси минулих років — часто молодші колеги й колежанки з чіткою позицією та широким охопленням — втрачають вплив. Не тому, що їхні позиції були спростовані, а тому, що їхній тон більше не працює.
До цього додається аспект, який досі майже відкрито не обговорювали: біографічна близькість деяких протагоністів до цієї теми. У кількох випадках стало очевидно, що особливо агресивні позиції щодо алкоголю нерідко живилися власним раннім досвідом. По-людськи це зрозуміло, однак із журналістського погляду проблематично, коли особиста історія зводиться до загальної норми.
Чіткою ознакою цього зсуву є нещодавно помітно розміщений матеріал на ZEIT ONLINE, який докорінно ставить під сумнів систему комунікації проти алкоголю. Ще рік тому такий текст навряд чи можна було уявити. Сьогодні він позначає своєрідну точку перелому: критика більше не надходить ззовні, а виникає із самого середовища медіа.
Усе це вказує на те, що 2027 року ми не побачимо продовження попередньої логіки кампаній. Ні в Німеччині, ні в англосаксонських провідних медіа наразі не помітно енергії, необхідної для продовження дискурсу з його колишньою гостротою. Рух втрачає силу не раптово, а тихо — через диференціацію, втому, відродження журналістських стандартів.
І все ж висновок залишається неоднозначним. Адже шкоди вже завдано. Протягом багатьох років формували образ, у якому вино більше не сприймалося як частина культурної практики, а лише як проблема. Цей образ не зникає просто зі згасанням кампанії. Він залишається на задньому плані — як орієнтир, як невпевненість, як латентний скепсис.
Водночас жодного осмислення цього не буде. Жодних виправлень, самокритичних ретроспектив, юридичних суперечок через неналежну контрперевірку. Не тому, що для цього не було б підстав, а тому, що ціна здається надто високою. Страх перед публічною реакцією у відповідь, перед цифровими хвилями обурення, перед вироком публіки, що втратила межі, сильніший за потребу в проясненні.
Залишається купа уламків із перебільшених тез, спрощених наративів і дискусії, яка сама підірвала власну достовірність. Вино це переживе. Питання радше в тому, скільки часу знадобиться, щоб і дискурс знову прийшов до тями.