(Манфред Клімек / Mixology)
На це запитання ми інстинктивно вагаємося відповідати. Надто багато суперлативів, надто багато рефлекторних контраргументів, надто багато хороших вин, які також могли б претендувати на це звання. І все ж саме це запитання постає, коли п’єш Cuvée Marsannier від Knipser — не через національне захоплення, а через фактичне здивування. Адже це вино ставить під сумнів не лише стилістичні усталені уявлення, а й географічні.
Марсан і Віоньє — чужорідні елементи в Німеччині. Сорти винограду без традиції, без лобі — нуль очікувань. Саме в цьому полягає свобода виноробів. У той час як німецькі білі вина часто намагаються відповідати історично сформованим категоріям — тут рислінг, там шпетбургундер, — Knipser із Marsannier робить радикальну зміну перспективи: не захищати походження, а стверджувати якість.
Марсан при цьому — тиха зірка цього купажу. У Ермітажі, одному з найпрестижніших місць для виробництва білого вина у світі, з марсану — часто разом із русаном — створюють одні з найстійкіших і найглибших білих вин узагалі. Молоді, ці вина часто здаються закритими, але з повітрям і часом розвивають майже непохитний спокій: горіховий, пряно-трав’янистий, солонуватий, із тією внутрішньою вібрацією, що виникає не з кислотності, а зі структури. Марсан — не ароматичний сорт (хоча його запах і аромат можуть здаватися насиченими), не сорт, що бере ефектністю. Від самого початку він добре структурований. І йому не потрібно здобувати додаткову вагу завдяки бочці та дріжджам.
Віоньє, натомість, забезпечує противагу. Також аромат, трохи більше текстури, ширина на початку смакового розвитку й у подачі. Але й тут Knipser демонструє неабияку дисципліну. Віоньє в Marsannier залишається стриманим, не переходить у парфумерність, а радше сприймається як свідомо використаний акцент. Білі квіти, жовті фрукти, легкий відтінок екзотики — більше натяк, ніж твердження. Разом це створює купаж, який дивовижно залишається прохолодним, хоча складається із сортів, які зазвичай асоціюють із південною опулентністю.
Що робить це вино таким примітним, — його самоочевидність. Воно не прагне пояснити, чому марсан і віоньє працюють у Пфальці. Воно просто це робить. Жовті фрукти, делікатна пряність, спокійне, щільне ядро, а також текстура, яка тримає вино довше, ніж очікуєш. Жодного феєрверку кислотності, жодного деревного акценту як доказу. Натомість: баланс, глибина, легкість пиття. Біле вино, яке з кожним ковтком стає впевненішим.
Саме тут починається його остаточна значущість — передусім для гастрономії. Marsannier — не соліст для дегустацій, а вино до столу. Воно пасує до риби, птиці, телятини, овочів — і напрочуд добре до сиру. Воно не перевантажує — попри свою претензію бути дивовижним особливим вином.
Те, що таке незвичайне вино походить саме від одного з найпопулярніших німецьких виноробних господарств, аж ніяк не є суперечністю. Knipser уже багато років володіє цим мистецтвом: створювати амбітні вина, які не поводяться елітарно. Marsannier — не інтелектуальне провокаційне вино, а пропозиція. Та, що тихо, але впевнено каже: німецька культура білого вина не мусить закінчуватися на німецьких сортах винограду.
То чи є воно найкращим білим вином Німеччини? Можливо, це неправильне запитання. Краще запитати: Яке інше німецьке біле вино нині так послідовно розширює обрій, не докладаючи при цьому послідовних зусиль, щоб відповідати німецькому походженню? І тут список раптом стає дуже коротким.
(Більше про вина Knipser — у наступному друкованому випуску барного журналу «Mixology» — видавництво Meininger)