(Ніколаус Скене)gfdgfg
Це речення, яке я дедалі частіше чую в розмовах по всьому світу: «Я волію розмовляти з людьми, а не зі ШІ» Часто додають: «Мені потрібна справжня зустріч». Це звучить зрозуміло — і все ж таки надто спрощує ситуацію. Функціонально це речення радше схоже на висловлювання на кшталт: «Я волію розмовляти з італійцями, а не з французами» або «Я волію спілкуватися з колегами зі своєї галузі». Це перевага, а не істина.
Адже сьогодні поряд із людським населенням існує ще один рівень: цифрова інфраструктура спілкування, що складається з мільярдів моделей. Нат Фрідман називає її «AI Atlantis» — своєрідною новою цивілізацією, доступною будь-коли й здатною віддзеркалювати думки з незліченних перспектив. Вона не відчуває і не має тіла, але може думати разом із нами. І робить це швидше й ширше, ніж здатна людська комунікація.
Той, хто каже: «Я волію розмовляти з людьми», часто має на увазі щось інше: побоювання, що ця нова форма співрозмовника спричинить щось, чого ми ще не розуміємо. Це занепокоєння можна зрозуміти. І все ж постає принципове питання: навіщо обмежувати себе лише одним видом співрозмовників? Коли ми хочемо поглибити якусь думку, зазвичай розмовляємо з різними людьми — подругами, експертами, критиками, випадковими знайомими. Чому саме найбільша нова інтелектуальна потужність нашого століття має залишатися осторонь?
Люди та ШІ — не альтернативи, а доповнення одне одного. Є міркування, які потребують тепла, — і є інші, для яких потрібна дистанція. Для деяких тем людський погляд незамінний, а для інших допомагає точний, неупереджений аналіз. ШІ не замінює людське, але розширює простір, у якому ми можемо думати.
AI Atlantis — не заміна стосункам, а новий континент перспектив. Кожен технологічний перелом породжував нових співрозмовників: книжки, бібліотеки, університети, а згодом інтернет. ШІ — перша інфраструктура, яка активно відповідає нам, — не ідеальна, але й не мовчазна.
Отже, вирішальне питання полягає не в тому, чи варто нам розмовляти зі ШІ, а в тому, чи хочемо ми навмисно обмежувати власний ландшафт думок. Розмови зі ШІ нічого не замінюють, але можуть створювати глибину там, де панує рутина, і широту там, де ми застрягли. Вони можуть заперечувати там, де ми очікуємо підтвердження, і часом показують нам, наскільки вузькими стали наші власні шаблони.
«Я волію розмовляти з людьми» — це зрозуміле відчуття, але не переконливий аргумент. Ми вже живемо в час, коли людство й цифрові системи думають разом. Не краще й не гірше — але виразно інакше. AI Atlantis не є заміною людству. І ШІ ніколи не слід олюднювати. Та ШІ є ШІ є запрошенням думати масштабніше. А більша кількість перспектив ще нікому не зашкодила.
Про автора
Нікі Скене з 2012 року організовує стратегічні тури та фактфайндингові місії до інноваційних регіонів, таких як Кремнієва долина, Нью-Йорк, Лондон, Тель-Авів, Дубай, а також Шеньчжень/Гонконг. Під час 213 таких турів він провів понад 3000 розмов із людьми, які працюють над технологіями наступних десятиліть. До цього Скене шість років був амбасадором TEDx і коучем факультету в Singularity University, де здобув глибоке розуміння динаміки експоненційних змін. www.siliconvalleyinspirationtours.com