(Манфред Клімек / редакція)
Уже кілька днів WINEPARTY анонімно отримує через адресу Hotmail масиви даних із торгівлі вином. Йдеться про обсяги продажів великих торговців, які нам передає одна або один викривач. Ми публікуємо ці цифри з усією належною обережністю. Ми не знаємо достеменно, звідки вони походять, і не можемо незалежно їх перевірити. Однак матеріал має певну автентичність, яку відправник навмисно підкреслює: дрібні деталі, що дають змогу визнати його логічним. Саме тому він заслуговує на увагу. Адже навіть якщо окремі значення виявляться неточними, вони змальовують картину, яку багато виноробів і торговців уже давно знають із власного досвіду.
Найсвіжіше надсилання стосується першого півріччя 2026 року. Як стверджується, великий онлайн-торговець зафіксував падіння продажів ігристого вина на два відсотки, біле вино втратило вісім відсотків, а рожеве додало сім відсотків — щоправда, від і без того низького рівня. Справді тривожною є ситуація з червоним вином. Мінус 46 відсотків. Ще драматичніша картина з солодким вином, портвейном та спорідненими категоріями. Мінус 78 відсотків. Водночас безалкогольна продукція зросла на 180 відсотків — щоправда, від дуже невеликої бази.
Якщо ці цифри хоча б приблизно відповідають дійсності, постає питання, про яке дивовижно мало говорять.
Чи потрібно нам рятувати червоне вино?
Упродовж багатьох років передусім обговорювали злет безалкогольних вин. Ще раніше в центрі уваги опинилося рожеве, а разом із ним — легші білі вина та нові ігристі. Натомість червоне вино вважалося настільки само собою зрозумілим, що майже нікому не спадало на думку, ніби його становище колись може опинитися під серйозною загрозою.
А якщо саме це було помилкою?
Сьогодні червоне вино вимагає багато чого з того, чого дух часу дедалі рідше приносить із собою. Терпіння. Уваги. Часто — спільної трапези. І прохолодніших пір року. Той, хто після довгого робочого дня в цьому новому світі праці сидить удома за столом або зустрічається з друзями за келихом, тепер часто обирає інші напої. Це вже не мода. Це зміна життєвих звичок.
До цього додається зміна клімату. Спекотне літо автоматично спонукає багатьох споживачів шукати прохолодні вина. Навіть переконані прихильники червоного вина раптом по-новому відкривають для себе рислінг, совіньйон блан або шампанське. Водночас підростає покоління, для якого великі бордо, бароло чи ріоха вже не належать до власного винного космосу так само самоочевидно, як для покоління бумерів і покоління X. Бургундія й досі має певний аристократичний статус, є чимось особливим. Проте, схоже, і це опинилося під загрозою.
Однак ще гнітючішим є погляд на іншу категорію.
Солодке вино.
Сотерн, токай, вина з добірних підсушених ягід, вина з добірних ягід або великі крижані вина десятиліттями належали до найдорожчих вин Європи. Сьогодні вони тихо зникають із багатьох винних карт. Не тому, що їхня якість погіршилася, а тому, що їх майже перестали замовляти. Якщо запитати молодих сомельє, часто почуєш дивовижні речі. Дехто з них майже не куштував справді великих солодких вин.
Це була б культурна втрата.
Адже солодке вино — не маргінальне явище в європейській історії вина. Воно належить до її найдавніших і найвизначніших розділів. Просто дозволити йому зникнути з льохів було б приблизно те саме, що в класичній музиці колись відмовитися від Моцарта, бо стримінгові сервіси саме зараз демонструють інші вподобання. Тож, можливо, питання полягає зовсім не в тому, чи зникнуть червоне або солодке вино, а в тому, як повернути їх у наше повсякдення.
Чи потребує червоне вино нових температур подавання? Інших гастрономічних концепцій? Більшої сміливості щодо легших стилів, готових до раннього споживання? І чи не настав час нарешті знову показати солодке вино там, де його місце, — не лише з десертом, а й із сиром, гусячою печінкою, пряною азійською кухнею або просто як самостійний напій? І чому у світі барів немає солодких вин для змішування?
WINEPARTY і надалі публікуватиме дані, надіслані анонімно, — завжди з приміткою, що ми не можемо остаточно перевірити їхнє походження. Водночас ми запрошуємо виноробів, торговців і сомельє поділитися з нами своїм досвідом. А ми самі вже беремося за перевірку.
Адже одне вже сьогодні здається безсумнівним: якщо цей розвиток подій підтвердиться, ми більше не обговорюватимемо короткострокові ринкові тенденції. Тоді йтиметься про глибоку трансформацію європейської винної культури.